Страхування вантажу

Весь вантаж, що переміщається між країнами при транспортуванні, не підлягає обов’язковому страхуванню. У випадку, якщо ви бажаєте мати страхування з широким спектром покриттям, Ви можете або спеціально домовитися про це з продавцем, або самі вжити заходів для укладання додаткового страхування.

Страхування автотранспортного перевезення (конвенції КДПВ/CMR)

У 1976 році в м. Женева Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення встановила відповідальність перевізника за безпеку вантажу (CMR). Такий вид страхування бере на себе законодавчу відповідальність за втрату чи пошкодження вантажу, який перевізник транспортував відповідно до конвенції КДПВ/CMR. Ризики, що підлягають страхуванню:

  1. Відповідальність відповідно до закону перед власниками вантажів, отриманих для перевезення, за цілковиту втрату чи пошкодження вантажу. Стосовно експедиторів це поширюється на вантаж, отриманий для експедирування на основі договору експедирування, але за умови, що експедитор не є перевізником вантажу;
  2. Відповідальність згідно закону перед третіми особами (збитки, пов’язані зі шкодою, завданою вантажем і/чи транспортним засобом третій особі в процесі транспортування);
  3. Відповідальність за сплату митних платежів, штрафів та інших стягнень, які можуть накладатися відповідно до митних законів і правил відповідних країн за порушення, пов’язані з проведенням зовнішньоекономічних операцій, враховуючи дотримання процедури перевезення вантажу з застосуванням книжки МДП, постановленої конвенцією МДП 1975 року.

Відшкодування. Оскільки страхування CMR – це страхування цивільно-правової відповідальності, то відшкодування отримує лише потерпіла сторона – власник вантажу. Відповідальність перевізника обмежена розміром обов’язкового страхування міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) і становить:

а) при перевезенні вантажу без вказівки його вартості в транспортній накладній в межах 8,33 одиниць SDR (спеціальних прав займу) за 1 кг ваги брутто втраченого чи пошкодженого вантажу (ст. 23 Конвенції КДПВ/CMR);

б) при перевезенні вантажу із вказівкою його вартості в транспортній накладній в межах оголошеної суми (ст. 24 Конвенції КДПВ/CMR).

Страхування авіаперевезень (Варшавська конвенція):

У міжнародних страхових операціях і в страхуванні відповідальності: міжнародна угода, ратифікована в 1929 р. більш ніж 40 державами, до яких до цього часу приєдналася більшість інших країн світу. Конвенція встановлює відповідальність повітряного перевізника перед пасажирами у випадку завдання ним тілесних пошкоджень і смерті при виконанні міжнародних авіаперевезень,  а також і підчас польоту в повітряному просторі інших країн і над міжнародними водами. Передбачені конвенцією обмеження відповідальності не застосовуються в тому випадку, якщо буде доведено, що нещасний випадок настав у результаті навмисних дій авіаційного перевізника чи екіпажу повітряного судна.

Розмір відшкодування становить 20 доларів США за 1 кг вантажу.

Страхування морських перевезень (Конвенція Організації Обєднаних Націй про морське перевезення вантажів («Гамбурзькі правила»)):

Ця Конвенція, прийнята на дипломатичній конференції 31 березня 1978 року, встановлює однаковий правовий режим, який регулює права та обов’язки відправників, перевізників, отримувачів вантажу згідно з договором морського перевезення вантажу. Конвенція набула чинності 1 листопада 1992 року.

Страхування морських перевезень – це найбільш оптимальний спосіб забезпечити цілісність власного майна і в разі його пошкодження отримати відшкодування збитків, завданих вантажу. Це пов’язано не лише з тим, що морські перевезення, виконані несумлінним перевізником, є причиною пошкодження товару чи його цілковитого знищення, а й досить часто причиною пошкодження вантажу є обставини, які не залежать від перевізника.

Основними видами страхування морських перевезень є цілковите страхування ризиків, страхування відповідальності за пошкодження вантажу чи за його повне знищення. Ці види страхування відрізняються один від одного основними умовами, які містяться в договорі страхування і в яких відображено рівень відповідальності перевізника за довірений йому вантаж.

Основними умовами страхування, відповідно до яких відбувається страхування основних ризиків, є внесення в умови договору страхування головних ризиків, виходячи з яких і проводиться розрахунок ступеня відповідальності за завдані збитки і сума збитків, завданих вантажу. Для прикладу, вантаж може бути застрахований від усіх небезпек, до яких дотичні морські перевезення і які можуть завдати збитків страхувальнику. Основні типи загальних умов страхування – це страхування дій, завданих перевізником свідомими намірами, вплив на вантаж факторів погоди і таких, що їх супроводжують (псування гризунами чи паразитами), так звані форс-мажорні обставини – воєнні дії чи погодні умови, внаслідок яких вантаж був зіпсований.

Також, існує й більш вузьке коло страхування відповідальності перевізника вантажу – сюди може належати лише відповідальність за події, які не може контролювати перевізник – пожежа чи протікання судна.

Однак, при страхуванні цих ризиків також враховується й термін експлуатації судна; наприклад, під час страхування вантажу для його перевезення на судні, якому понад 16 років, страхувальник здійснює доплату страхової премії. Це пов’язано з тим, що при перевезенні вантажу на судні, термін експлуатації якого перевищує 16 років, ризик пошкодження вантажу збільшується.

Саме тому укладення договору страхування вантажу під час морського перевезення є гарантією захисту вантажу від несумлінності перевізника і, звичайно ж, факторів, які не залежать від страховика і страхувальника.

© 2017 TENGROUP LLC. Всі права захищено.
© 2006-2009 Українська локалізація: Joomla! Україна. Всі права захищено!
Joomla! - безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU/GPL.